Серед препаратів, що мають гіпоглікемічні властивості, виділяється Протафан НМ. Даний засіб являє собою інсулін людини і використовується при лікуванні цукрового діабету.

Ліки відноситься до числа гіпоглікемічних препаратів. Латинською мовою засіб називається Protaphane.

Зміст статті:

Склад, форма випуску

Протафан відноситься до багатокомпонентних препаратів. Його основним елементом є людський інсулін-изофан, отриманий методами генної інженерії. Додатково у складі ліки присутній хлорид цинку та Метакрезол. Також в ньому є протаміну сульфат і гліцерин.

З інших допоміжних речовин у складі ліки є натрію гідрофосфату дигідрат, хлористоводнева кислота, гідроксид натрію, а також фенол. Обов’язковим компонентом засобу є ін’єкційна вода.

Медикамент випускається у формі суспензії, яка вводиться хворому підшкірно. Суспензія може випускатися в скляних картриджах або флаконах. Об’єм флакона становить 10 мл Випускається по одному флакону в пачці.

Картридж містить 3 мл препарату. В одній упаковці засобу перебуває 5 картриджів.

Інсулін у складі медикаменту має середню тривалість дії в організмі хворого. Дане ліки проводиться в Данії і має торгова назва «Протафан НМ Пенфилл».

Препарат має строк придатності не більше 2,5 років. Необхідна температура зберігання від 2 до 80 С. Використовується ліки можна застосовувати протягом півтора місяців і зберігати при кімнатній температурі.

Фармакологічна дія і фармакокінетика

Протафан НМ являє собою інсулін, який був отриманий з модифікованої ДНК. Це продукт генної інженерії. Завдяки взаємодії речовин медикаменту з рецепторами мембран відбувається стимулювання внутрішньоклітинних процесів. При цьому синтезується гексокиназа та інші ферменти.

Гіпоглікемічний ефект ліки виражається в прискореному проникнення глюкози в клітини. При цьому відбувається прискорення її транспортування всередині клітин.

 

При застосуванні препарату глюкоза швидше засвоюється тканинами, помітно знижується швидкість її вироблення печінкою. Протафан сприяє прискоренню процесу перетворення глюкози в глікоген з подальшим підвищенням його запасу в м’язах. Засіб добре сприяє синтезу пептидів.

Всмоктування Протафана залежить від кількох факторів:

  • дозування;
  • місце введення медикаменту;
  • спосіб введення;
  • вид діабету у пацієнта.

Дія введеного інсуліну починається в найближчі 1,5 години. Повний ефект від введення ліки відзначається після закінчення 4-12 годин з моменту уколу. Дія гормону може досягати доби.

Тривалість медикаменту залежить від способу, яким він був введений в організм пацієнта. Після підшкірного введення відзначається максимальний вміст препарату в крові протягом 2-18 годин.

Засіб після введення не взаємодіє з білками плазми. При цьому наголошується незначна вироблення в крові антитіл до введеного інсуліну. В ході обміну речовин з компонентів ліків утворюються метаболіти, активно всмоктуються в організмі.

Напіввиведення препарату досягає 5-10 годин.

Показання та протипоказання

Препарат рекомендований при наявності у пацієнта діабету обох типів.

Основними протипоказаннями до прийому кошти є:

  • різке зниження концентрації цукру в крові (гіпоглікемія);
  • доброякісні (іноді є злоякісними) новоутворення, безконтрольно виділяють у кров інсулін (інсуліноми);
  • особлива чутливість до компонентів препарату.

Інструкція по застосуванню

Препарат може набуватися хворим, тільки якщо у нього є рецепт лікаря. Засіб вводиться підшкірно. Забороняється вводити ліки внутрішньовенним способом.

Стандартна мінімальна доза ліків становить 0,3 МО/кг, максимальна — 1 МО/кг протягом однієї доби. Для пацієнтів із зайвою вагою і підлітків потрібно збільшена доза препарату, а для хворих з патологіями — знижена доза ліків.

Засіб може використовуватися як поодинці, так і в поєднанні з інсуліном, що має короткий або швидкий ефект.

Рекомендовані місця для ін’єкцій:

  • ділянки стегон;
  • передня стінка живота;
  • поверхнева плечовий м’яз;
  • сідниці.

При введенні ліків в стегно відмічається повільний процес його всмоктування.

Уникнути внутрішньом’язового введення медикаменту можна, якщо зробити укол у відтягнуту складку шкіри.

В процесі уколу необхідно тримати голку під шкірою близько 6 секунд, щоб забезпечити повний введення препарату. З-за проведення уколів в одні і ті ж місця можлива поява ліподистрофії. Необхідно робити ін’єкції кожного разу в інше місце.

Корекція дози Протафана необхідна у випадках:

  • інфекційних хвороб з ознаками лихоманки у пацієнта (дозування інсуліну збільшується);
  • наявності у хворого захворювань нирок, печінки (дозування знижується);
  • зміни навантажень на організм;
  • зміни харчування;
  • переходу з одного типу інсуліну на інший.

Особливі пацієнти

Протафан не рекомендується для прийому пацієнтам:

  • зі зниженим рівнем цукру в крові;
  • мають непереносимість окремих компонентів ліків.

У зазначених випадках їм слід відмовитися від введення ін’єкцій препарату в організм.

З обережністю необхідно приймати засіб таким пацієнтам:

  • з 1-м типом діабету з-за прийому неправильної дози препарату;
  • мають алергію на Метакрезол, який є компонентом ліки.

Вагітним дозволений прийом препарату, оскільки інсулін не проникає через плаценту. Лікування діабету даними ліками у вагітної необхідно з-за високої впливу хвороби на життя майбутньої дитини.

При лікуванні потрібно постійний контроль за рівнем глюкози в крові вагітної. Необхідна правильно підібрана доза кошти. З-за неправильного дозування препарат здатний викликати патологію плода або його загибель.

Потреба в інсуліні у вагітних жінок залежно від терміну вагітності:

  • 1-й триместр — необхідність в інсуліні невелика;
  • 2-й — потреба середня з поступовим збільшенням дози до кінця періоду;
  • 3-й — потреба висока.

Протафан може вводитися жінкам в період лактації. Компоненти препарату не проникають у молоко матері, не здатні чинити негативний вплив на дитину. У ряді випадків може знадобитися корекція дози препарату жінкам, що годують.

Особливі вказівки

Прийом кошти в ряді випадків може впливати на концентрацію уваги у людини. Особливо це стосується випадків появи у хворого симптомів гіпоглікемії. У таких випадках необхідно утримуватися від керування транспортом.

Коригування дози засоби необхідна пацієнтам:

  • які страждають на інфекційні захворювання, лихоманкою (потрібне підвищення дози препарату з постійним контролем за хворим);
  • страждають хворобами печінки, нирок (потрібне зниження дози);
  • перехідним інсуліну з одного типу на інший;
  • подорожуючим і перетинають кілька годинних поясів (потрібна корекція дози).

Протафан здатний спровокувати гіпоглікемію у хворого в разі неприйняття ним їжі або в результаті значних фізичних навантажень та занять спортом.

Засіб не використовується в інсулінових насосах для постійного введення гормону під шкіру.

Побічні дії і передозування

У відгуках пацієнтів, які приймають Протафан, згадуються наступні побічні ефекти:

  • зниження концентрації цукру в крові (гіпоглікемія);
  • задишка;
  • збій в роботі кишечника, шлунка;
  • зниження кров’яного тиску;
  • набряк ангіоневротичного типу;
  • ліподистрофія;
  • алергія у вигляді висипу, свербежу;
  • судоми і непритомність при тяжкій гіпоглікемії;
  • нейропатія;
  • набряки, свербіж і почервоніння в місцях уколів.

Передозування Протафаном призводить до розвитку гіпоглікемії. Вона може мати легку і важку ступеня. При легкої гіпоглікемії пацієнту достатньо прийому солодкого продукту.

При важких формах потрібна госпіталізація з введенням хворому через вену 40% розчину Декстрози. Може використовуватися Глюкагон, який вводиться під шкіру або внутрішньом’язово. Надалі пацієнт потребує прийомі збагаченої вуглеводами їжі і постійному спостереженні в стаціонарі.

Лікарська взаємодія і аналоги

Засоби Для характерні наступні варіанти взаємодії з іншими ліками і речовинами:

  • посилюють дію Протафана — алкоголь, Клофібрат, Кетоконазол, амфетамін, Теофілін, анаболіки, препарати з літієм, Циклофосфамід, Бромокриптин, Піридоксин, препарати-тетрацикліни, ацетилсаліцилова кислота;
  • знижують дію Протафана — Гепарин, нікотинова кислота, Хлорпротіксен, фенотіазини, Морфін, Клонідин, контрацептиви в таблетках, Даназол, діуретики тиазидной групи, глюкокортикоїди, карбонат літію, Діазоксид;
  • змішане дію надають лікарські засоби — Резерпін, Октреотид, саліцилати, Ланреотид.

Головними аналогами Протафана НМ є:

  • Биосулин;
  • Ринсулин НПХ;
  • Інсулін-изофан;
  • Росинсулин;
  • Хомофан;
  • Протамин-інсулін НС;
  • Хумулін НПХ;
  • Гансулин Н;
  • Інсуман Базал ГТ;
  • Актрафан НМ;
  • Биосулин Н;
  • Диафан ПСП;
  • Возулим Н.